Радикальна простатектомія

Еректильна дисфункція після радикальної простатектомії

В останні роки великої кількості чоловіків з високою очікуваною тривалістю життя була виконана радикальна простат-ектомія (РП) з приводу раку передміхурової залози (РПЖ). Копулятивні розлади не характерні для пацієнтів з локалізованим РПЖ, у багатьох з них захворювання виявлено в молодому віці, який передбачає зацікавленість в збереженні можливості вести статеве життя в післяопераційному періоді. Відомо, що від 25 до 75% чоловіків мають еректильну дисфункцію (ЕД) після РП. Варіабельність цього показника зумовлена ​​відмінностями клінічних показників і копулятивній активності чоловіків в передопераційному періоді, способу (відкрита, лапароскопічна і робот-асистувала РП) і техніки виконання оперативного втручання, а також числа раніше виконаних хірургом операцій і умов ведення хворого в післяопераційному періоді.

Стан еректильної функції в передопераційному періоді є одним з ключових чинників, які зумовлюють можливість її відновлення після РП. Найбільш ймовірно успішне відновлення потенції чоловікам, які не мали ЕД, проте для її нормалізації може знадобитися тривалий час (до 4 років).

Копулятивні розлади взагалі і ЕД зокрема у чоловіків після РП можуть бути зумовлені низкою причин і патофізіологічних механізмів. До них відносяться зміна анатомічної будови статевих органів, що приводить до дисфункції і порушення механізмів сім’явиверження і оргазму, пошкодження судинно-нервових пучків, що забезпечують ерекцію, гіпогонадизм в результаті дії пов’язаних з оперативним втручанням факторів. Слід також враховувати можливий негативний вплив прийому лікарських препаратів, які можуть викликати зниження статевого потягу і послаблення ерекції. У ряду чоловіків на тлі захворювання можуть страждати партнерські взаємини, а за час післяопераційної реабілітації може статися прогрессиро-вання супутніх захворювань або розвиток нових патологічних станів.


Приступати до відновлення ерекції слід якомога раніше, як правило, відразу після виписки чоловіка зі стаціонару. Єдиного алгоритму для відновлення ко-пулятівной функції не існує, проте більшість фахівців дотримується декількох загальних принципів. До них відносяться обговорення наявних можливостей з пацієнтом і індивідуальний підбір виду та черговості лікувальних заходів з урахуванням клінічних факторів і побажань. Препарати групи інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу (ІФДЕ5) є медикаментозними засобами першої лінії, які можуть бути використані для пенильной реабілітації та збереження довжини статевого члена, цього також може сприяти застосування вакуумних еректоров. Відсутність ефекту ІФДЕ5 передбачає призначення інтракавер-нозной терапії, а протезування статевого члена пропонують за відсутності ефекту від попередніх менш інвазивних способів корекції.